Про школу


 Коли, хто, в зв'язку з чим посадив це дерево - не відомо... Його можуть обійняти три людини, взявшись за руки... Воно заввишки близько двадцяти п'яти метрів... Ця краса чудово виглядає на ландшафті перетину вулиць та на фоні нашої школи.

Історія школи

Історія  загальноосвітньої  школи №1 розпочинається з 1937 року. Навчальний заклад іменувався середньою школою №2, а середня школа №1 знаходилася у приміщенні теперішньої гімназії.

Прізвище першого директора не з’ясоване. З 1939 року директором  нашої школи був Ройзман Лев Макарович, він очолював педагогічний колектив до початку Великої Вітчизняної війни. Про це свідчать атестат про закінчення школи Гришкевич Ганни Федорівни та її особисті спогади.

В школі діяли  гуртки, велику увагу приділяли художній самодіяльності.

Найкращі хористи Надія Гречковська, Акуліна Мельник, Марія Цуркан та багато інших.

Під керівництвом капельмейстера військової частини діяв ансамбль пісні та танцю, який в 1941 році завоював перше місце в області і брав участь в республіканському конкурсі.

Найактивнішим учасником ансамблю була Роза Авербух, яка закінчила нашу школу в 1946 році, а потім стала вчителем російської мови та літератури нашої першої школи.

Та не довго тривало мирне шкільне  життя.

Це був звичайний червневий день. Сонце світило яскраво – яскраво, а небо було голубе, голубе. А ще... Був випускний бал. Гарними і трохи смішними були випускники 1941 року. Вони танцювали свій останній шкільний вальс.

Війна ввірвалась у мирне життя, як вихор. Мрії багатьох випускників 1941 року залишились лише мріями. З випускного балу у полум’я війни, у безсмертя зробили крок 14 наших випускників. 

 

Під час окупації у приміщенні нашої школи протягом 1942 року працювала початкова школа, директором якої був Оринянський Матвій Кирилович, а уже в 1943 році її було закрито.

Після звільнення  Ямпільщини піднято з руїн громадські приміщення, серед них дві школи. Оскільки будівля школи №1 значно постраждала, а у школі №2 були вибиті тільки вікна, семирічка теж збереглася, то у вересні діти змогли сісти за парти двох шкіл – Ямпільську середню школу №2, перейменовану у школу №1 та семирічну, що перейменована у школу №2.

З кожним роком зростала шкільна сім’я. Виникла потреба значно розширити приміщення. Під керівництвом директора Москаленка Олександра Тимофійовича було організовано педагогічний  та учнівський колективи на допомогу будівельникам.

Відкриття добудованого приміщення було приурочене 50 – річчю Жовтневої революції. Біля центрального входу і донині є пам’ятна дошка, що свідчить про ті події.

1970 – 1980 роки.

 

Даний період характеризується творчим пошуком, досягненнями в навчанні, спорті, участі в трудових справах, дослідницькій та пошуковій роботі.

На початку десятиліття в школі – 788 учнів, 66 вчителів, 12 груп продовженого дня, а на кінець – 855 учнів, 69 учителів, 15 груп продовженого дня. Очолювали педколектив Суплик Яків Опанасович, Лайтер Віктор Демидович, Михайловський Борис Володимирович, Семенюк Леонід Іванович .

Натхненна,  самовіддана праця педагогів давала вагомі наслідки:                         1970 – 1971 навчальний рік закінчили на відмінно 65 учнів,                                 1979 – 1980 навчальний рік – 75 відмінників тільки в молодших класах.

В 1973 році школа розпочала навчання за кабінетною системою.

Створюється бібліотечний фонд – 3 тисячі примірників. Запроваджується ранкова гімнастика, створюються учнівські виробничі бригади, табори праці і відпочинку. На зароблені гроші учні подорожують в різні куточки нашої Батьківщини.

 

 

Рік 1986. В школі новий директор – Федоренко Анатолій Григорович.  Молодий, енергійний, завзятий, сповнений бажання працювати, який з першого дня став улюбленцем усього колективу.

Саме він започаткував ідеї, традиції, якими і сьогодні живе наша школа.

Він був не лише мудрим та порядним керівником, а й архітектором та будівельником, завзятим туристом та незмінним капітаном вчительської футбольної команди.

*    Табори праці та відпочинку;

*    Учнівські виробничі бригади;

*    Шкільний кооператив “ Ровесник”, асортимент продукції якого складав біля 20 найменувань;

*    Теплиця;

*    Басейн

Робота кипить, вирує. З року в рік проводяться екологічні місячники, систематично працюють туристичні групи, які неодноразово беруть участь у районних та обласних змаганнях з туризму.

Педколектив працює творчо, шукає нові підходи у напрямі виховання і навчання учнів.

Наші учні стають переможцями предметних олімпіад різного рівня, вступають у вищі навчальні заклади, працюють за покликанням. Саме ці результати піднімають авторитет школи і збільшують наплив дітей  до Ямпільської середньої школи №1. Постає питання про добудову школи.

Весна 1991  року. Синьоока, пишнобарвна, запашна. Та її не помічав ніхто: ні вчителі, ні батьки, ні учні, ні сам директор.

Протягом двох років йшла напружена робота по будівництву школи.

І ось та хвилююча мить, якої так довго чекали, настала. 1 вересня 1993 року. Директор школи Федоренко Анатолій Григорович та голова районної державної адміністрації Калетник  Григорій  Миколайович                             перерізають червону стрічку і з великою радістю та хвилюванням  запрошують  вчителів та дітей до класів. Нове приміщення завирувало життям, наповнилось дитячим гомоном.