Відділ освіти Ямпільської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет

 


 

Розвиток інтересу

до уроків світової літератури

в умовах сучасної школи

 

                                                      Мотуз Наталія Петрівна,    

                                                                  вчитель світової літератури та  

                                                                  російської мови

                                                                  загальноосвітньої школи

                                                                  І-ІІІ ступенів №1 м. Ямпіль

 

 

Ямпіль

 

2012

 

ББК  84

  М- 85

               Розвиток інтересу до уроків світової літератури в умовах сучасної

               школи. – Ямпіль, 2012 рік

 

Укладач: Мотуз  Наталія Петрівна – вчитель світової літератури та російської

                мови  загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 м. Ямполя

 

Рецензенти:

                     Пантелейчук Н. П.  –  завідувач  районним методичним кабінетом    

               відділу освіти Ямпільської  районної  державної адміністрації

 

                   Каленчук  Г.  І. –  вчитель –методист, учитель світової літератури,

               російської мови загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 м. Ямпіль

 

 

     Пропонований посібник містить теоретичний матеріал і практичні поради щодо розвитку інтересу до уроків світової літератури, зацікавлення книгою. Різноманітні прийоми і методики спрямовані на те, щоб розвивати пізнавальні інтереси, створювати позитивну мотивацію навчання. Посібник допоможе вчителям вибрати ті форми, методи, прийоми роботи, які оптимізуватимуть навчально-виховний процес.

     Рекомендовано для вчителів і учнів загальноосвітніх навчальних закладів району.

 

 

 

      Схвалено методичною радою районного методичного кабінету відділу освіти Ямпільської районної державної адміністрації.

       ( протокол № 2     від  26 грудня  2012 р.)

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

1.     Вступ …………………………………………………………………...……..  5

2.     Теоретичний блок

2.1.          Розвиток інтересу до уроків світової літератури в умовах сучасної школи………………………………………………………………...…  7

2.2.          Проектна діяльність на уроках літератури……………………….….12

3.     Практичний блок

3.1 «Хай добрим буде розум ваш, розумним буде серце» (інтегрований урок за казкою Андерсена «Снігова Королева» в 5 класі:  література і математика)………………………………………………………………18

3.2 . «Романтика подорожей, уславлення величі науки та знань в романі Ж. Верна «П’ятнадцятирічний капітан» ( інтегрований урок в 6 класі: література і географія)………………………………………………..….24

3.3 . «В то время я гостила на Земле» А. Ахматова ( урок за методом проектів в 11 класі)…………………………………………………..…..27

3.4 . Неоднозначність образу Гобсека. Образ скупого у світовій літературі ( урок за повістю Бальзака з використанням методу проектів  

 в 10 класі)……………………………………………………………...…30

3.5 . Таємниці казки «Гори, гори, ясно…» ( урок для учнів 5 класу)….... 34

3.6 . Зображення   в повісті «Тарас Бульба» любові до Батьківщини, історичних подій в Україні, Запорозької Січі, побуту й звичаїв козаків, картини української природи ( урок для учнів  7 класу) ……………  39

3.7 . Лірика ХІХ століття (урок для учнів 10 класу)……………………….42

3.8 . Гра-вікторина для учнів 10 класу «Крок до перемоги»………...……45

3.9 . «Літературні посиденьки» для учнів 5-6 класів…………………...… 51

3.10       Робочий зошит для учнів 5 класу………………………………..…. 56

4.     Додатки ………………………………………………………………….……57

5.     Список використаної літератури ……………………………………….…..69  

         

          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

    Сьогодні перед учительством стоїть важливе питання: як вчити дітей. Кожний педагог шукає відповідь на нього і приходить до висновку, що вчити потрібно так,   щоб   не  затримувати  природного  розвитку  дитини,  а  підносити    його,  витворюючи    навколо школяра атмосферу здорової  діяльності,    збуджувати в дитині високі  почуття,  викликати в неї самостійну думку, ініціативу  і  той святий неспокій, що раз у раз шукає  нової правди, нової краси і не  кристалізується на чужому, пасивно прийнятому.

    Який  навчальний  матеріал  буде  корисним  і  цікавим  школярам,  яка інформація  їх  захопить  –  ці  питання  задає  собі кожен творчий учитель.  Я, як учитель – словесник,  розумію: на якому б високому рівні не проходили уроки літератури, вони  не будуть мати певних результатів, якщо навчальний матеріал не викличе зацікавлення, прагнення самому дійти, за Пастернаком,

                          

                           « …до самой сути:

                           В работе, в поисках пути,

                           В сердечной смуте.

                           До сущности протекших дней

                           До их причины,

                           До оснований, до корней,

                           До сердцевины »

                                                                                                                                                                                                                                                               

     Добре вчити дитину, яка тягнеться до тебе, як соняшник до сонця, вбираючи  слова добра, любові, віри, надії.  Щоб не перервати цей ланцюжок довір`я, маю утверджувати в своїх стосунках із учнями людську гідність кожної дитини незалежно від того, які в неї навчальні успіхи, а отже, бачити спочатку людину, а потім уже учня. Компетентісне, особистісно-орієнтоване спілкування на уроці – стрижень стимулювання навчальної праці, воно не може бути зорієнтовано на абстрактного школяра. Його мета – врахування не тільки актуальних потреб саме даного віку, а й найповніша відповідність спілкування розмаїттю індивідуальностей конкретного класу.

     На моє переконання,  саме література покликана схвилювати,  зворушити,  надихнути, спонукати, розбурхати, емоційно піднести. Урок літератури надзвичайно багатогранний. І насамперед – це урок образного сприйняття світу як найбільш яскравого й доступного для дитини.  Він   змушує працювати уяву, фантазію, розвиває розумові, пізнавальні, творчі здібності, формує особистість,   кваліфікованого  читача. Долаючи простір і час, до сьогоднішніх учнів  доходять думки й почуття найсвітліших умів людства. Щоб вони були адекватно сприйняті, я – як  учитель  – маю виконувати функцію своєрідного «транслятора» – підсилювача художніх емоцій літературного твору, «налагоджувача» невидимого зв’язку між досвідом поколінь.

      Від образного світу уроку –  до образного власного «Я» – саме так можна визначити шлях учня, який він долає у своєму зростанні на уроці. Покликання літератури  я вбачаю в тому, що  через переживання, співпереживання розвивається особистість учня, його духовна сутність, інтереси. Як не дивно, інформація стала доступнішою через мережу Інтернет, а інтерес до навчання взагалі, і зокрема до читання, різко знизився.  Тому  сьогодні замислююсь не над тим, як знайти якомога більше інформації і подати її в цікавій, доступній формі, а над тим, як привернути  інтерес до навчання, до свого предмету, як домогтися, щоб учень, який не виконує домашні завдання і « відсиджує» уроки в школі почав працювати.   

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1. РОЗВИТОК ІНТЕРЕСУ ДО УРОКІВ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ В

УМОВАХ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ

    Які ж актуальні потреби дитини маю задовільнити в навчальній діяльності? Насамперед – потребу особистісного контакту  з учителем на уроці, прагнення дістати схвалення, підтримку своїх дій.

     Гуманні стосунки на будь – якому уроці і поза ним мають утверджувати людську гідність кожного учня, здібного і нездібного, гарного і не зовсім, відвертати страх перед покаранням, залежність від настрою вчителя. Якщо на уроці я створюю такі стосунки, діти не бояться висловити своє ставлення, яке може не збігатися з думкою більшості і навіть моєю, реалізують своє право бути мислячою особистістю.

     Турбота про емоційне благополуччя дитини на уроці аж ніяк не змінює таких найнеобхідніших умов навчального спілкування  як довільність дій, зосередженість уваги, вольові зусилля в досягненні найкращих результатів.                                                                                                                                                                                                                                                         

Тому в процесі уроку, коли відбувається перехід до вивчення головного і виникає потреба загострити увагу, я використовую в своєму мовленні логічну паузу, логічний наголос, виразний жест, вольове забарвлення голосу, зовнішні опори, що фіксують «маршрут»  думки, а для дітей це – умова збереження довільної уваги.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

     Спілкування на уроці зумовлене навчальною необхідністю, але це зовнішній бік справи. Головне ж – у його внутрішньому змісті, тобто у тих                                                                                                                                  стосунках, які виникають і розвиваються під час навчання між учителем і учнем. Тому обов’язковим для мене  є постійне збагачення й уточнення власних знань про мотиви поведінки кожного учня на уроці.

     Для того, щоб учні зацікавились уроком літератури,  не забуваю про формування читацьких навиків.  

    «Чи вмієте ви читати?» – якщо таке запитання запропонувати сучасним школярам, що вивчають світову літературу, то воно принаймні викличе здивування.

     Але якщо казати не про вміння складати літери у слова, а про сприйняття літератури, тоді, мабуть, для багатьох учнів проблема є дуже актуальною.

    Як же можна вирішити цю проблему? Що, власне кажучи, я  можу зробити як учитель світової літератури, щоб прилучити учнів до книги! Чого взагалі маю досягати   на своїх уроках?

    Безперечно, що перший крок до книги – це бажання прочитати її. Як же   зацікавити учнів читанням? Сучасний режисер Марк Захаров, розповідаючи про театральну виставу, висловлює думку, що «перегодованого» відео та телебаченням глядача сьогодні необхідно провести через декілька стадій сприйняття. Спочатку – це зацікавленість чи просто допитливість. Далі – співпереживання, любов до тих, хто діє на сцені, та, нарешті, катарсис, зворушення, що очищує та змінює глядацьку свідомість.                                                                                                                                                                                                                                                                                   Психологи вважають, що на різних етапах процесів пізнання діють різні емоції – від здивування (Що це таке? У чому тут справа?) до зацікавленості, від                                                                                                                          зацікавленості до захоплення. Тому, безперечно, що перший мій крок у формуванні читача – це вдало проведений етап зацікавленості книгою.

   Тому я  чітко продумую й організовую роботу на уроках світової літератури, застосовую різноманітні методи, прийоми, форми і види робіт:

         - виразне читання найяскравіших сторінок твору, іноді вони супроводжу-

          ються коментарем, чому саме ці сторінки були вибрані для   читання;

         -  так зване читання за принципом «Далі буде», коли у класі звучать

           гостросюжетні уривки, які перериваються в момент кульмінації;

         -  виставки книг  і обговорення книг;

         - літературні вечори та ранки;

         - ігрові теле- та радіостудії;

         - засідання клубу «Що? Де? Коли?» та «Брейн - ринг»;

         - підготовка рукописних часописів;

         - різноманітні повідомлення учнів про письменників та їх книги;

         - уроки в бібліотеках, де учні наочно знайомляться з деякими 

           виданнями;

        - літературні ігри, розв’язання творчих завдань в урочний і позаурочний    

          час;

-         круглі столи, літературні екскурсії;

-         робота з ілюстраціями та над ілюстраціями;

-         використання логічних схем;

-         використання між предметних зв’язків, інших видів мистецтва;

-         урахування вікових особливостей учнів і послідовне ускладнення форм роботи;

-         залучення до роботи на уроці всіх учнів, участь кожного з них у групових та колективних формах роботи;

-         відштовхування в постановці творчих проблем від тексту;                                                                                                               

-         використання різних засобів, підходів до учня й спрямування його діяльності на досягнення максимально оригінального результату під час виконання завдання, можливість більшої кількості варіантів розв’язання нових проблем, порівняння та зіставлення явищ, залучення набутих умінь;

-         проблемний підхід до вивчення творів;

-         родинні літературні свята тощо.

 

    Переважна більшість прийомів, що я застосовую, щоб зацікавити читанням, базується на виконанні ігрових моментів. Взагалі, гра займає своє належне місце в методиці викладання літератури, і про це не слід забувати. Видатний німецький математик Г.В. Лейбніц часто повторював: «Я дуже рекомендую, щоб людина вправлялася в іграх, які сприяють удосконаленню, - не заради гри, а тому, що вони слугують удосконаленню в мистецтві роздумів і вигадування». Цю не застарілу пораду можна використовувати й для                                                                                                                                    залучення до читання. Саме ігри сприяють розвитку таких якостей,  як добра пам'ять, кмітливість, охайність, уважність, винахідливість, уміння логічно мислити, комбінувати. При чому робиться це не нав’язливо, а в захоплюючій формі. Навряд чи потрібно переконувати   в тому, що такі ігрові моменти дуже

подобаються учням. Вони із задоволенням виконують різні завдання такого роду, а це сприяє захопленню  літературою взагалі та книгою зокрема.

    Використовуючи ігрові моменти,  я реалізовую такий метод дидактики, як принцип зацікавленості. При цьому важливо врахувати, що саме слово «зацікавленість» у словнику пояснюється як здатність викликати в кого – небудь цікавість, інтерес до когось або чогось. Зверну увагу на те, що зацікавленість завжди пов’язана з інтересом. Таким чином, інтерес до уроків літератури, інтерес до читання підсилюються за таких видів роботи:

         - робота з ілюстраціями;

         - інтегровані уроки;

         - використання інших видів мистецтва;

         - аукціон власних думок та ілюстрацій до творів;

         - метод проектів.

    На своїх уроках використовую такий вид роботи як  робота з ілюстраціями різних авторів до твору. Те, як школярі оцінюють ілюстрації, якій віддадуть перевагу, аргументуючи свою думку, все це показує, наскільки глибоко та серйозно вони прочитали твір. Ілюстрація забезпечує можливість самостійного пошуку, розв’язання достатньо складних пізнавальних задач, формування навичок дослідження, співставлення та узагальнення. Одним із видів роботи може стати письмова робота на прочитаний твір з використанням ілюстрацій до нього. У даному випадку сам процес співставлення слова письменника із зоровим образом,  створеним завдяки ілюстраціям, надає виняткові можливості особливого розуміння твору.                                                                                                                                       

   Цікавими уроки світової літератури стають тоді, коли проводяться інтегровані уроки. За багаторічну працю у школі я зрозуміла, що нікому не можна дати освіту на засадах якоїсь окремої науки незалежно від інших наук, що органічне поєднання відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми є однією з найперспективніших інновацій, яка закладає нові умови діяльності учителів та учнів, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу. Інтегрований урок об’єднує блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу пізнавати певне явище різнобічно, досягати цілісності знань. Він спрямований на розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах. Наприклад, доцільно провести  урок літератури і математики у  5 класі при вивченні казки Андерсена, літератури і географії, природознавства у 6 класі при вивченні творів Ж.Верна, Д. Дефо, літератури і історії у 7 класі при вивченні творів

М. Гоголя, В. Скотта.  Інтегровані уроки з залученням  музики, живопису дають змогу відчути неповторність культурного життя кожної епохи, зрозуміти його віддзеркалення в історико - культурному  процесі, акумулюють систему цінностей і мають надзвичайний вплив на виховання особистості, зокрема на розвиток її естетичного потенціалу. Мистецтво є найважливішим засобом розвитку творчого мислення особистості, здатним залучати її до творчої діяльності. Скажімо, під впливом мистецтва розвиваються такі елементи творчого мислення, як образність, асоціативність, уява, фантазія, що активізують емоційно – чуттєву сферу людини. Погоджуюсь з думкою сучасних дослідників і педагогів, що дійшли висновку, що оптимальною формою художньо – естетичної освіти є застосування різних видів мистецтва одночасно, бо тільки у комплексі вони дають найповніше відображення дійсності, становлять динамічну систему, єдиний організм із загальними закономірностями.

    Музичний, зоровий і літературний матеріал духовно і проблемно пов'язаний з практичною діяльністю. Але поряд із засвоєнням відповідних знань і практичних навичок головного значення набувають ті думки і почуття, які дитина відкриває в собі та в інших людях (авторах художніх творів, їхніх героях) і які виникають у процесі сприйняття і створення художніх образів, розв’язання творчих завдань.

 

 

 2.2. ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ

   Необхідність використання у школі нових сучасних педагогічних технологій сьогодні вже не викликає сумнівів. Сучасне інформаційне суспільство ставить за мету перед всіма типами навчальних закладів, і насамперед перед школою, підготовку випускників, здатних легко адаптуватися до життя, самостійно здобувати знання, вміло застосовувати їх на практиці для розв'язання різноманітних проблем. Учні мають критично і творчо мислити; чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання; генерувати нові ідеї; грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельним, постійно самовдосконалюватися. Це привело до зміни парадигми освіти, яка проголошує вищу якість навчання. На зміну пасивному учню приходить учень, як активний суб'єкт, що здобуває знання. Тепер учитель – не єдине, основне джерело знань, а організатор пізнавальної діяльності. Особливо продуктивним є метод проектів, адже учень, працюючи над проектом, проходить стадії:

•         планування;

•         аналізу;

•         синтезу;

•         активної діяльності.

 

     Під час організації роботи учнів за методом проекту  я звертаю увагу не тільки  на індивідуальну самостійну роботу учнів, а й групову.  Пропоную для проектної роботи те, що цікаво учням, враховую вік та нахили дитини. З власного досвіду переконалась, що робота над проектом розвиває основні компетенції: пізнавальні навички учнів, уміння орієнтуватися у різних джерелах інформації, застосовувати на практиці отримані знання, виділяти проблеми і визначати шляхи їх вирішення, планувати, прогнозувати, аналізувати, зіставляти, порівнювати, оцінювати, робити висновки, виробляти особисту думку, презентувати результати проектної діяльності. Виступ перед аудиторією і відеокамерою вимагає подавати інформацію так, щоб донести її до слухачів, удосконалює комунікативні навички та вміння, розвиває відповідальність за ухвалені рішення,  вміння працювати в групах. Завдяки проектному методу навчання, учні усвідомлюють усю технологію розв’язання задач – від постановки проблеми до здобуття результату. Так досягається зв’язок теоретичних знань з практичними вміннями.

   Виконання проектної роботи можна розглядати як один із засобів подолання бар’єрів у  індивідуальному розвитку особистості. У процесі виконання проекту школярі вперше долають також і звичне дидактичне середовище, для якого характерна процедура пояснення-інструкція. Учні вперше отримують завдання, які не мають єдиного правильного розв’язку, однак вже розуміють необхідність його знаходження, прагнуть до результату. Проекти дають змогу виявити інтерес кожного учня до процесу діяльності. Більше того, за допомогою проектів вони  вибирають напрямки, у яких можуть проявити свої здібності. Проектування допомагає учням усвідомити роль знань у житті і навчанні.

 У роботі за методом проектів я найчастіше використовую  короткостроковий –  на один урок чи тиждень – проект. Якщо ж звернути увагу на види проектів (прикладні,  дослідницькі,  інформаційні,  рольові, ігрові) , то учні надають перевагу дослідницьким, рольовим та інформаційним видам.

Темою проекту може стати:

•         об'єкт;

•         дослідження;

•         проблема;

•         справа.

 Я допомагаю дітям визначитись з темою, намічаємо разом напрямки роботи, обов’язково знайомлю з ОСНОВНИМИ   ВИМОГАМИ  ДО ВИКОРИСТАННЯ  МЕТОДУ ПРОЕКТІВ:

1.     Наявність значимої в дослідницькому, творчому плані проблеми/задачі, що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її розв’язання. 

2.     Практична, теоретична, пізнавальна значимість передбачуваних результатів.

3.     Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учасників.

4.     Структурування змістовної частини проекту (зі вказівкою поетапних результатів).

5.     Використання дослідницьких методів.

   Використовуючи проектування, вчу дітей оволодівати визначеною галуззю практичного чи теоретичного знання, тієї чи іншої діяльності, способом  організації процесу пізнання.

  Працюючи за методом проектів, я переконалась, що це система навчання, що збагачує особистий досвід дитини і полягає в освоєнні нею способу самостійного пізнання навколишнього світу. Щоб учні краще опанували  метод проектів, я виготовила  такі опорні картки:

 ПРОЕКТНА    ДІЯЛЬНІСТЬ

       І – інтерес

       В – координація(взаємодія)

       У – успіх (невдача)

       О – адекватна оцінка (самооцінка)

       Р – рефлексія

       К – зовнішня оцінка (контроль)

       М – мотивація на розвиток ( не можна зупинятись на досягнутому)

 

ТЕХНОЛОГІЯ

 

1.     Проблемно-цільовий етап (вибір проекту, мета проекту, розподіл обов’язків)

2.     Етап розробки сценарію і календарно-тематичного планування

3.     Етап практичної роботи ( головне правило: «Гласність ходу  роботи над проектом»)

4.     Етап налагодження (виявлення й усунення недоліків)

5.     Етап презентації

6.     Етап оцінювання

ПАРАМЕТРИ  ЗОВНІШНЬОЇ    ОЦІНКИ ПРОЕКТУ:

·        значимість  і актуальність висунутих проблем, адекватність їх потребам практики;

·        коректність використовуваних методів;

·        активність кожного учасника проекту відповідно до його індивідуальних можливостей;

·        колективний характер ухвалення рішень;

·        характер спілкування і взаємодопомоги, взаємодоповнюваності учасників проекту;

·        необхідна і достатня глибина проникнення в проблему; залучення знань з інших галузей;

·        доказовість ухвалених рішень, уміння аргументувати свої висновки;

·        естетика оформлення результатів проекту;

·        уміння відповідати на запитання опонентів, лаконічність і аргументованість відповідей кожного члена групи.

   Я намагаюсь систематично використовувати метод проекту, створювати особливий простір взаємин, що дає змогу мені і учневі працювати за новою освітньою парадигмою. У цьому освітньому просторі немає нудьги, лінощів, пасивності, страху очікування поганої оцінки.  Тут учень відчуває радість від подолання труднощів у навчанні, відкриває світ для себе у цьому світі. Я таким чином веду учня шляхом суб’єктивного відкриття, керую проектною діяльністю учня, складовими елементами якої є і  проблемно-дослідницька, і діяльна, і рефлексивна, і комунікативна, і самовизначальна технології. Метод проектів сприяє формуванню певних особистісних якостей, які розвиваються лише під час діяльності і не можуть бути засвоєні вербально. Участь у проекті дає змогу набути унікального досвіду, якого не можна набути, користуючись іншими формами навчання. 

     Види діяльності на уроках постійно змінюю, і це дає змогу учням відчути особливості художньої виразності, пережити радість творення. У них

виховується почуття прекрасного,    здатність милуватися красою,                                                                                                                      розвивається уява і фантазія, формується вміння розуміти й цінувати пам’ятки художньої культури.                                                                                                                                

   В умовах сучасної школи урок світової літератури має бути цікавим та ефективним, щоб формувати творчого читача на противагу теле-, відео-, комп’ютерному, бездумному споживачеві готової інформації; читача, що може оперувати словом як вселюдською знаковою системою кодування культури.

      На практиці   розвиваю природні задатки та створюю сприятливі умови діяльності учнів,  за яких інтерес, захоплення і пристрасть – головні рушійні сили роботи на уроці.

      Література – це мистецтво, тому і викладання її (особливо світової) повинне бути подібним мистецтву.

    Звичайно, хочеться, щоб упродовж шкільних років кожна дитина  осягла всі найвитонченіші зразки людського духу, піднялася у високості найвигадливіших прозрінь і водночас вчувала одухотвореність щоденних буднів.

    Комусь із великих належить вислів, що у кожної людини є свій сонячний бік. Потрібно тільки знайти і плекати там кожен   росточок, який і дасть у майбутньому вагомі плоди пізнання.

    Допомагаю кожному  своєму учневі знайти його сонячну сторону. Плекаю разом з ним плоди пізнання на цій стороні.

  

 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

2.3.  МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВІД   РОБОЧОГО ЗОШИТА

 

   Робочий зошит   для 5 класу є продуктом творчого пошуку, результатом багаторічної праці за проблемою «Розвиток інтересу до уроків світової літератури в умовах сучасної школи». Він є складовою навчального курсу «Світова література. 5 клас», що відповідає чинній програмі та підручнику «Зарубіжна література. 5 клас.  Ю. І. Ковбасенко, Л. В. Ковбасенко» К.: Грамота,  2005.

   Поєднання різноманітних технологій, орієнтація на розвиток дитини, диференціація завдань, стимулювання соціальної активності – все  це надає можливість відчувати радість творчості, а  учням надасть можливість засвоювати досвід інших під час створення власного освітнього продукту.

    Матеріали, що я  пропоную є пізнавальними для школярів, корисними для вчителів світової літератури, так як дозволяють урізноманітнити види мовленнєвої діяльності на уроках, організувати самостійну і пошукову роботу учнів, розвивати критичне та креативне мислення, стимулювати пізнавальні інтереси (рубрика «Чи знаєте ви?»), створювати позитивну мотивацію навчання. Матеріали  зошита  допоможуть поглибити знання учнів з предмету, проаналізувати досягнення їх по засвоєнню програмового матеріалу з кожної теми, раціонально використати час на уроці.

  Робота з зошитом  сприятиме реалізації організаційних вимог до ведення записів, виявленню читацьких уподобань школярів, вирішенню проблемних завдань, дасть початкове поняття про всесвітній літературний процес, теорію літератури, виховуватиме любов до художніх творів.

  Зошит апробований на власних уроках у 5 класі.

 

 

 

 

3.1. Урок за казкою Г. К. Андерсена «Снігова королева»

Тема: ХАЙ ДОБРИМ БУДЕ РОЗУМ ВАШ, РОЗУМНИМ БУДЕ СЕРЦЕ

Мета : структурувати отримані знання  з різних предметів у систему особистісних знань   учнів; розвивати  їхніі уміння аналізувати і систематизувати, навички самостійності  мислення; сприяти  формуванню ціннісних орієнтирів у житті, виховувати почуття взаємопідтримки, дружби, відданості.

Тип уроку : інтегрований ( література і  математика)

Обладнання : ілюстрації до казки, ілюстрації-символи шляху Герди, символи: сніжинка, троянда; інтерактивна дошка

 

Хід уроку

І. Актуалізація  опорних знань.

  * Бесіда вчителів світової літератури і математики.

  - У шкільному житті ви здобуваєте знання на окремих ізольованих один від одного уроках. Але чи існують ті знання в реальному житті так само ізольовано, як ви їх отримуєте? (  Учні висловлюють свої міркування)

- Отже, неповторність кожного – наслідок того, як сприймається та опрацьовується у його внутрішньому світі зовнішня інформація. А яким чином у вашому внутрішньому світі поєднуються, наприклад, знання з літератури  та математики? ( Учні висловлюють свої міркування)

- Назвіть героя із вивчених вами на уроках світової літератури казок, який захоплювався математикою? (Кай, один із головних персонажів казки Андерсена «Снігова королева»)

Слайд №1

Пригадайте епізоди з казки, де йшлося про захоплення Кая математикою?(Коли Снігова королева викрала хлопчину, він хотів гукнути на допомогу, але в голові у нього була лише таблиця множення.  Після поцілунку Снігової королеви  Кай розповів, що знає всі чотири дії арифметики,    навіть з дробами.   У палаці Снігової королеви він грався крижинками,   складав різні     фігурки й слова. То була льодяна гра розуму)

ІІ. Перевірка знань, умінь і навичок учнів із світової літератури та математики.

-         А якою Кай побачив Снігову королеву?  ( Інсценізація епізоду. / Додаток 3.1.)

- Чому від Снігової королеви, такої прекрасної, віяло холодом? Яку антитезу в образі Герди можна знайти для відповіді на це питання? (Холодний розум Снігової Королеви – гаряче серце Герди)

 

 

Слайд № 2

  - Складіть асоціативний кущ «Снігова королева», «Герда», «Кай» (умова інтегрованого уроку: використати фігури: хто допомагав – обведіть колом, хто створював перешкоди – трикутником, нейтральна позиція –    квадратом )

Слайд №3 (малюнки, узагальнюючі кущі (використання інтерактивної дошки

для написів)

 

* Робота у групах ( учні поділяються  на групи «Снігової королеви», «Герди», «Кая» для того, щоб охарактеризувати того чи іншого персонажа ):

   Завдання для групи «Снігова королева»: доберіть  риси, які були у Снігової королеви.

    Завдання для групи «Герда»: доберіть ті риси, які допомогли Герді відшукати Кая.

    Завдання для групи «Кай»:  доберіть ті риси, які були до того, як скалка потрапила в око і серце Кая.

Підтвердіть цитатами з тексту казки свої міркування, твердження.

 

-         Запитання для груп:  Якщо пригадати вислів Пушкіна: «Сказка – ложь, да в

ней намек, добрым молодцам урок»,  –  то який урок  для себе ви б                                                                                                                               

взяли, аналізуючи образ Снігової королеви, Герди, Кая  на той час, коли він перебував у її крижаному полоні? (У людини розум повинен поєднуватися з щирим серцем)

 -  Тобто не можна займатися лише, скажімо, математикою або літературою? Тож    потренуймося сьогодні, як можна  поєднати такі заняття.

   - Давайте прослідкуємо шлях Герди у пошуках Кая.(Шлях Герди зображений на магнітній дошці, ілюстрації- пункти). Отже, вийшла дівчинка навесні… 

 

  * Слово надається  вчителю математики, який прослідковує шлях Герди за допомогою ілюстрацій та розв’язує задачі, що пов’язані з пошуками Кая.

Задача №1

      У саду старої чаклунки росло багато різних квітів, але серед них виділялись троянди: білі, червоні та жовті. Білих було 15 кущів, червоних у двічі більше ніж білих, а жовтих стільки, скільки білих і червоних разом. Скільки кущів троянд росло в саду.

Слайд №4

 

 

              Задача № 2

  Шлях Герди до Кая, як ви знаєте, дуже важкий і довгий. Математично його

можна зобразити таким виразом: 8 км/год * 5 год 30 хв + 4 км/ год + ( 4*5 -10)  + 35 * 4 + 25 * 4 + 20 * 5 год 30 хв + 15 * 6 + 10 * 2 . Підрахуйте, який шлях подолала Герда у пошуках Кая.

 

 

 

 

    

Слайд №5

              Задача № 3

      Король і королівна подарували Герді три важливих подарунки – шубу, муфточку і карету. Сума за всі подарунки становила 2000 золотих монет. Шуба коштувала 500 монет, муфточка в 10 разів була дешевша, якою була ціна карети?

   Слайд

№6                                                                                                     

ІІІ. Підсумки уроку

     * Складіть сенкан «Герда», або «Кай», або «Математика»

Слайд № 7

 

  Слайди № 8, 9, 10 Додатково даються слова,  з них скласти прислів’я і пояснити, якого героя з казки вони характеризують:

       Щастя саме не приходить, за нього треба боротися (тур.)

       Де єдність – там сила, де воля – там знання (туркм.)

       Щастя тому буває, хто у труді та навчанні розуму набуває )

    V. Оцінювання

VI. Домашнє завдання.   Характеризувати одного з героїв казки (на вибір).     Повторити п.14, п.15.     Задачі 738, 741)     

Слайд №11

 

3.2. Урок  у 6  класі за романом Ж.Верна «П`ятнадцятирічний капітан»

Тема: Ж. ВЕРН «П’ЯТНАДЦЯТИРІЧНИЙ   КАПІТАН».

РОМАНТИКА ПОДОРОЖЕЙ, УСЛАВЛЕННЯ ВЕЛИЧІ НАУКИ ТА ЗНАНЬ.

Мета: простежити мандри героїв, показати роль освіти, знань у житті людини, розвивати уяву учнів, уміння послідовно, логічно висловлювати думки, продовжувати виховувати людяність, доброту, терплячість, винахідливість.

Тип уроку: інтегрований ( література і географія)

Обладнання: портрет Ж. Верна, фізична карта світу, штурвал, компас, барометр, ілюстрації до твору.

 

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

  Вступне слово вчителя літератури. Ж. Верн написав багато творів (63 романи, 40 п’єс, 25 оповідань та повістей), більшість із них про науку, але головною наукою для нього була географія. В його кабінеті стояв великий глобус, на якому  він відмічав маршрути своїх героїв, і на сарості років, дописуючи останні романи сам починав деколи заплутуватися в лініях – глобус до того часу був почерканий вздовж і впоперек.

   « Більш за все на світі я люблю море, музику… Море – моя стихія,» –повторював письменник. Усього на морі Ж. Верн провів біля 10-ти років і, звичайно, не в якості пасажира. Навіть мав своє парусно-парове судно, на якому ходив у Португалію, Алжир, Гібралтар, Данію, Англію та інші країни.

   І ось сьогодні на капітанському містку дві науки – література і географія.

   Урок – романтика подорожей, уславлення величі науки та знань.

   Прямо по курсу проблемне завдання –  довести, що в романі «П’ятнадцятирічний капітан» Ж. Верн був вірний своєму принципу: «навчати читача, розважаючи його».

    Надуватиме паруса попутний блоківський із «Пісні матросів»:

Ветер соленный,

Неси голоса.

Ветер, ты, вольный,

Раздуй паруса!

      За бортом піняться  хвилі, море грізне, мачти гнуться, а нам залишається, опираючись на команду із літераторів, географів, зоологів, ентомолога, метеоролога, штурмана, лоцмана, розв’язати проблемне завдання.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

-         У чому новизна змісту цього роману?

ІІІ. Перевірка знань, умінь і навичок учнів із світової літератури і географії.

Учитель географії долучається до роботи. Учні з’ясовують відстань, яку мала пройти шхуна, курс, як і чому були допущені помилки.( Робота з картою).

   Заслуховуються повідомлення про китів. Зачитуються відповідні уривки з роману.

-         Які картини природи Анголи вразили вас, запам’яталися ? ( Учні відповідають, використовуючи цитатний матеріал: « Стояла парка спека…», «І знов маленькому загонові довелося пробиратись крізь густі зарості…», «Вдарила гроза… Червоні та сині блискавки краяли його тут і там, оповиваючи рівнину безладним плетивом вогнів…»)

-         Як представлена наука в романі?

-         Знайти сцени, де йдеться  про наукові досягнення.

-         Хто такий Бенедикт?

-         Чим він займається?

-         Назвіть найважливіші  риси його характеру.

Заповнення таблиці «Образ Бенедикта»

Портрет	Захоплення героя	Ставлення друзів	Ставлення ворогів

 

-         Хто ще із героїв надзвичайно цінував знання?  

ІV. Підсумки уроку.

   Учні роблять висновки про вчених, дослідників, що зустрічаються на сторінках роману, про їх дослідження та відкриття, про роль науки та знань у житті кожної людини, про  власні знання, їх здобуття.

   Узагальнююче слово вчителя. Свої твори Ж. Верн призначав підліткам, молоді. Слава його майже одразу поширилась за межі Франції, його романи почали перекладатися в багатьох країнах. Письменник створив новий тип пригодницького роману, збагатив його новим науковим та гуманістичним, розвивальним змістом. Він – творець наукового роману і нового типу героїв – розумних шляхетних людей, які прагнуть знань і вдосконалення. Обравши мету, вони йдуть до неї, долаючи всі труднощі, небезпеки, обстоюють справедливість, свободу. Служити науці, людському поступу – їхня мета та життєва позиція.

   Ж. Верна, як і раніше, люблять, бо поезія людської мрії та відваги, яка живить його творіння, й досі не втрачає життєрадісної сили… Він  вірив у щасливе майбутнє людства тому, що вірив у людину. Вона – в центрі уваги кожного з його творів.

V. Оцінювання

VІ. Домашнє завдання. Підготуватися до твору «Людина, яка прагне знань і вдосконалення, –  улюблений   герой Ж. Верна» ( на прикладі роману «П’ятнадцятирічний капітан»); зобразити на контурній карті шлях шхуни «Пілігрим».

 

 

 

 

 

 

 

3.3. Урок  у 11 класі за творчістю А.Ахматової

Тема: В  ТО  ВРЕМЯ  Я ГОСТИЛА  НА  ЗЕМЛЕ

А. Ахматова

 

 

Мета: висвітлити основні  етапи життя і творчості Ахматової, прилучати дітей до вивчення модерністської поезії(акмеїстів), розвивати  навички дослідницької і пошукової діяльності, формувати уміння    практично застосовувати віднайдений матеріал, розвивати образне, асоціативне мислення, вміння аргументувати, розвивати пам’ять,  уяву, навички інтерпретації й аналізу художнього тексту; виховувати     естетичний смак, інтерес до мистецтва слова, інших видів мистецтва, потребу в позитивних емоціях, а також індивідуальні творчі здібності   в процесі створення проекту.

Тип уроку:  урок за методом проектів

 

Обладнання: портрети А. Ахматової, “Реквієм” Моцарта, записи поезій, які читає сама Ахматова, елементи  інтер’єру артистичного    кафе “Бродячая  собака”.

 

                         Хід уроку

І. Актуалізація навчальної діяльності

 

1.Визначення   задач уроку:

-         правила успішної проектної діяльності;

-         тривалість кожного окремо взятого проекту;

-         назви проектів:

“ Акмеїзм – квітуюча пора”

“Мне дали имя при крещеньи – Анна”

“…в Ахматовій “срібний вік” знайшов свою останню правду – правду совісті…” ( О. Шлеман)

“Реквієм”: плач народу за сином”

2. Презентація  проектів.

 

“ Акмеїзм – квітуюча пора”

   Ключове  питання: “Що таке акмеїзм?”

Учні оформили “акмеїстичний столик”: атрибути акмеїзму. Розробили маніфест акмеїстів. Звернули увагу на розвиток принципів акмеїзму. Розглянули, що таке “Цех поетів”. Запросили М. Гумільова та Н. Мандельштам (рольова гра).

 

“Мне дали имя при крещеньи – Анна”

Ключове  питання: “Хто така А. Ахматова?”

Учні дослідили стежки юної Ахматової. З’ясували перипетії життя. Зупинились на сталінських репресіях у житті поетеси. Зробили порівняльний аналіз портретів Ахматової, написаних у різні роки різними художниками. Використали запис поезії у авторському виконанні (запис).

 

“…в Ахматовій “срібний вік” знайшов свою останню правду – правду совісті…” ( О. Шлеман)

Ключове питання:”Чому “срібний вік” знайшов у Ахматовій правду совісті?”

Учні презентували засідання у літературному кафе тих часів “Бродячая собака”( оформлення столику, кава, відповідний одяг). Назвали збірки поетеси. Розіграли діалог між Блоком і Ахматовою, Гумільовим  і Ахматовою. Прозвучали вірші у авторському виконанні (запис), а також французькою мовою. Надали слово “собрату по цеху”. Літературний критик дав оцінку творчості поетеси: основним темам, мотивам, проблемам, ліричним героям.

 

 

                                                                                                                    

“Реквієм”: плач народу за сином”

Ключове питання:”Що є головним джерелом поеми “Реквієм”?”

Учні під супровід “Реквієму” Моцарта розкрили трагедію тих років: “А это вы можете описать?”; роль народу у поемі, образи – символи: епохи, біблійні, емоційні. Розглянули розвиток ліричного сюжету з точки зору його компонентів. Виразно читали уривки з поеми.

 

ІІ. Підбиття  підсумків: успіхи та невдачі під час роботи над проектом (самооцінювання).

 

         ІІІ. Оцінювання роботи

 

ІV. Домашнє завдання: виписати у зошит ті рядки, що найбільше зворушили. Вивчити напам’ять вірш Ахматової ( за вибором).

 

 

 

 

  

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.4. Урок у 10 класі за повістю О. Бальзака «Гобсек»

 

Тема: НЕОДНОЗНАЧНІСТЬ ОБРАЗУ ГОБСЕКА.

ОБРАЗ СКУПОГО У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ

 

Мета: розкрити неоднозначність образу Гобсека; простежити руйнівний вплив на внутрішній стан людини хибної філософії життя; розвивати навички компаративного аналізу, проектної діяльності; дослідити, як розкривається образ скупого у світовій літературі; розвивати логічне асоціативне мислення, аналітичні вміння, самостійність суджень; формувати уявлення учнів  про справжні життєві цінності; виховувати високі духовні та моральні якості, правильне ставлення до накопичення грошей.

 

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

    Наш урок доречно розпочати словами Шекспіра:

Ось золото. Візьми!

Для душ людських отрута ця найгірша…

   Жахливий світ, жахливі серця.

    Головна проблема повісті – вплив «золотого мішка» на внутрішній світ людини – актуальна й сьогодні. Адже ми, як колись герої Бальзака, живемо за епохи накопичення капіталу. Тому нам корисно уважніше придивитись до персонажа, головною і єдиною пристрастю якого стала нажива.

   Дервіль каже про Гобсека, що «в ньому живуть двоє – скнара і філософ, істота підла і висока».

-         Як автор та інші персонажі називають Гобсека?

(Учні дають відповіді, серед яких є «людина-автомат», «людина –вексель»)

 

-         Давайте визначимо якості цього героя.

( На дошці намальовані терези. Учні визначають рису, пояснюють її, записують на картці і приклеюють до тієї чи іншої шальки ваги, де з однієї сторони позитивні якості(людина), а з другої – негативні (автомат). Можна використати інтерактивну дошку, якщо є)

 

-         Як Гобсек використовував свої кращі якості?

( Він нікого не врятував, нікому не допомагав, не приносить щастя і радості людям, які його оточують)

 

-         Хто ж переміг у душі героя?

( У нього все підпорядковане одній пристрасті – грошам. Перемогли темні сили його натури. Золото душі не перемогло «золотого мішка». У фіналі бачимо, як він остаточно деградує. Багатство не принесло щастя ні йому, ні іншим, життя минуло даремно.)

 

-         Чи може людина протистяти владі грошей?

( Так. Доказом цього є образи Дервіля і Фанні.)

 

Разом ми намагалися поетично осмислити образ Гобсека.

 

 Учениця читає власний вірш «Гобсек». Додаток 3.4. (№1)

 Вірш «Помер папаша Гобсек у кімнаті..» – колективна творчість.

 Додаток 3.4.(№2)

 

Наступна частина уроку – проектна діяльність «Коли душею володіють гроші…» та «Экономить надо в меру».

 

  Зустріч з двома героями, що живуть за принципом:

          Гроші – ultima ratio mundi (останній закон світу(лат.))

 

Проект 1 «Коли душею володіють гроші…» ( Додаток 3.4.(№3))

 

Проект 2 «Экономить надо в меру» ( Додаток 3.4.(№4))

 

-         У яких творах зустрічали подібних героїв?

(Учні називають Пузиря, Калитку Карпенка-Карого, Скруджа із «Різдвяної пісні у прозі» Діккенса)

 

               - Дослідження  – образ скупого у світовій літературі. ( Повідомлення учня про те, що ще за античних часів образ скупого  з’явився в літературі. Давньоримський комедіограф Плавт у творі «Скарб» зобразив бідняка Евкліона, який, знайшовши скарб, перетворився на скупе, смішне і водночас жалюгідне створіння. У «Венеціанському купці»  В. Шекспіра тиким є лихвар Шейлок – безпринципний, скупий, безжальний до боржників. Мольєрівський Гарпагон із «Скупого» теж лихвар, що відзначається скупістю, нещирістю дурістю, для нього діти – це зайва витрата грошей. Барон із «Скупого рицаря» О. Пушкіна безжальний, позбавлений батьківських почуттів, як для лицаря, дійшов до крайнього ступеню моральної деградації – лихварства. Доповнюють цей перелік і відомі уже нам Плюшкін, Гобсек, Калитка, Пузир. Фінал їхнього життя – самотність, смерть.  )

 

   « Гроші – один із найвидатніших винаходів людства. Вони зачаровують людей. Через них вони мучаться, для них вони трудяться. Вигадують найбільш майстерні засоби одержання грошей і не менш майстерні методи витрачення їх. Гроші  – це прекрасна, мінлива маска чародійної загадки,» – читаємо в «Економіці» Макконнела і Брю. Що таке гроші для вас зясуємо  «кубуванням»

 

-         Стратегія «Кубування» –ГРОШІ

(Учні виконують завдання в зошитах. Зачитують власні роботи)

 

ІІІ. Рефлексія

  Гроші всевладні лише в матеріальному світі: це еквівалент праці, дії, зреалізованості особистості. Але ні любов, ні благополуччя, ні щастя, ні, врешті, здоров’я та життя не не мають грошового еквівалента. Філософія Гобсека та інших скупих виявилася помилковою: володіти можна тим, що має ціну, а безцінне ( те, що і є справжньою сутністю людського світу) підвладне лише Любові.

   Люди! Зупиніться в безконечній гонитві за наживою, обмежте свій егоїзм. Цінуйте те, що непідвладне золоту – щирість людських стосунків.

 

ІV. Оцінювання

 

V. Домашнє завдання. Підготуватись до уроку позакласного читання. Прочитати «Батько Горіо» Бальзака або «Кармен» Меріме (на вибір).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.5. Урок у 5 класі за казкою С.Маршака «Дванадцять місяців»

Тема:ТАЄМНИЦІ  КАЗКИ. «ГОРИ, ГОРИ, ЯСНО…»

               ПОРІВНЯЛЬНИЙ  АНАЛІЗ  ПЕРСОНАЖІВ

 

Мета: навчати читанню і переказуванню драматичного твору; основ порівняльного аналізу персонажів художніх текстів; через зміст розкрити тему і виховне значення казки; розвивати уяву і літературний інтерес; виховувати любов до праці, справедливість, чесність, терплячість, уважне ставлення до людей і тварин.

Тип урок: формування вмінь і навичок

Обладнання: портрет С. Маршака, музика Вівальді «Пори року. Зима» 

 

                                    Хід уроку

 

І. Актуалізація  навчальної діяльності

-         Чи вмієте ви розгадувати таємниці?

Для цього потрібно просто уважно придивитись до будь-якої людини або речі, й, здавалося б, у зовсім незвичайному ви побачите щось близьке і рідне.

-         Придивіться до портрета письменника. Що ми можемо розповісти про нього?

-         Чому казка має таку назву?

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

-         На які групи можна поділити героїв казки? ( 12 місяців; мачуха та її дочка і пасербиця; королева та її оточення; лісові мешканці)

-         З чого розпочинається дія І?(Після відповіді учнів звучить музика Вівальді «Пори року. Зима ».Учні знаходять відповідності у зображенні зими у художньому та музичному творах).

                                                                                                                                                 

-         Що ви дізналися про кожного з братів-місяців із розповіді вчителя королеви? Доповніть розповідь професора, користуючись текстом п’єси і своїми власними спостереженнями.

 

                                                                                                                                  

ТАЄМНИЦЯ МІСЯЦІВ: чи знаєте ви, що означають назви місяців, звідки вони прийшли у нашу мову? (Додаток 3.5 : картки «Батько Рік та 12 місяців»)

 

 ТАЄМНИЦЯ СЮЖЕТУ: знайома історія, або «мандрівний» сюжет. Пригадайте  казки   з подібним сюжетом. ( Українська казка «Дідова дочка та бабина дочка», німецька казка «Пані Метелиця», Ш.Перро «Попелюшка», чеська казка «12 місяців»)

 

     ТАЄМНИЦЯ ГЕРОЇВ:

-         Хто з персонажів з’являється у І дії першим і чому?

Характеристика пасербиці (добирається цитата з тексту до названої риси характеру).

 

Цитати з тексту	Риси характеру, притаманні пасербиці
“Дякую на доброму слові і за хмиз дякую. Давайте я вам ялинку покажу”.(Пасербиця солдату)	Почуття вдячності, готовність прийти на допомогу.
“…і королева у нас сирота? Жаль її”.( Пасербиця солдату)	Доброта, співчуття.
“Красуня! Ти, видно, у лісі своя. Недарма білочки та зайці біля тебе грають”. (Солдат) “В ліс прийде – навмисне гілки не зламає. Зрілу ягоду візьме, а зелену на кущі залишить: нехай собі зріє”. (Липень)	Любов до природи.
“Красуне, чому це ти радієш – скарб знайшла чи добру новину почула?” (Солдат)	Життєрадісність.
“Робітниця – золоті руки!” (Сусіди) “Ще й сонце не встане, вона вже на колінах біля грядки – поле, підв’язує, гусінь оббирає”. (Липень)	Працьовитість.
“Тому вклониться, тому посміхнеться…” (Мачуха про пасербицю)	Лагідність, ввічливість, шанобливе ставлення до людей.
“Ми, зимові місяці, добре знаємо її. То біля ополонки її зустрінеш, то в лісі із в’язанкою дров. І завжди вона весела, привітна,  іде собі – співає.”  (Січень)	Працьовитість, привітність, весела вдача
“Покажи дорогу до пролісків. - Ні! - Прощайся зі своєю обручкою, та із життям водночас”. (Королева)	Вміння дотримуватися свого слова. Надійність, вірність у дружбі. Сміливість.

 

ТАЄМНИЦЯ СЛОВА. Всім відомі слова: лагідна, слухняна, груба, зла, зарозуміла, вередлива, добра, жорстока, весела, безсердечна, послужлива, рішуча, працелюбна, жадібна, привітна, заздрісна, сварлива, щира, скромна, розбещена, лінива.

 

ЗАВДАННЯ: розподіліть дані означення між героїнями: лагідна, слухняна, груба, зла, зарозуміла, вередлива, добра, жорстока, весела, безсердечна, послужлива, рішуча, працелюбна, жадібна, привітна, заздрісна, сварлива, щира, скромна, розбещена, лінива.

     Пасербиця           Королева          Мачуха та її донька

(Робота у зошиті. Прослуховуанння відповідей учнів)

 

ВИСНОВОК (формулюється класом за допомогою вчителя).                                                                                                                                   

Пасербиця – добра, порядна дівчина, яка має не тільки гарну вроду, а й світлу душу. Всі, хто опиняється поряд, відчувають тепло її серця. З нею приємно спілкуватися. Вражають її лагідність, привітність, ввічливість, шанобливе ставлення до оточення. Вона не може нікого образити навіть випадково.                                                                                                                             

  Навпаки, завжди поспішає на допомогу, співчуваю чужому горю. З нею не хочеться розлучатися. Зустріти таку людину у житті – велике щастя. Від таких людей світлішає у житті.

Королева – примхлива, не задумується над своїми вчинками, що, в свою чергу, призводить до жорстокості (про “стратити” і “помилувати”), неуцтво доходить до того, що не знає, скільки місяців. Це скоріше наслідок розбещеності.

Мачуха та дочка: обидві скнари, злі, заздрісні, безсердечні. Однак певною мірою вони й різняться між собою6 мачуха – любляча, приязна до дочки, тоді як та жорстока і ладна вигнати рідну матір з хати на мороз.

-         Чи є спільне між королевою та дочкою? (Обидві розбещені, егоїстичні, але і тут під час порівняння “програє” дочка)

 

 

ТАЄМНИЦЯ УРОКУ: порівняти “королівський” урок із звичайним (“королівський”: учень керує вчителем, робить те, що йому заманеться; вчитель пише те, що диктує учень, який може його покарати, навіть стратити. Наслідок такого уроку – вражаюче неуцтво).

 

ІІІ. Рефлексія

Використовуючи характеристики, які ми дали героям, розіграти сценку.

РОЛЬОВА  ГРА 

 

ІV. Підсумок

“Дискусійна шкала” ( варіант – написати на “листочку надії” мрію, бажання, покласти у заготовлений учителем конверт “ТАЄМНИЦЯ  БАЖАНЬ”, прочитати на випускному вечорі )

 

V. Оцінювання

 

VІ. Домашнє завдання: відповісти на запитання:”Що допомогло пасербиці стати прекрасною людиною?” або скласти “гроно” пасербиця, або королева, або мачуха.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.6. Урок за повістю М. Гоголя «Тарас Бульба»

Тема:ЗОБРАЖЕННЯ В ПОВІСТІ «ТАРАС БУЛЬБА» ЛЮБОВІ ДО БАТЬКІВЩИНИ, ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ В УКРАЇНІ, ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ, ПОБУТУ Й ЗВИЧАЇВ КОЗАКІВ, КАРТИН УКРАЇНСЬКОЇ ПРИРОДИ

Мета: передати почуття любові до батьківщини, показати захоплення Гоголя Запорозькою Січчю, історичними подіями в Україні, побутом і звичаями козаків, розкрити роль пейзажу в повісті, вчити учнів бачити красу в повсякденні, виховувати художній смак, повагу до славетного минулого наших предків.

Тип уроку: урок-компаритивістське дослідження з елементами бесіди за твором на основі діалогу культур

Обладнання: портрет М. Гоголя(художник Моллер), репродукція картини І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», козацький одяг, виставка книг М. Гоголя.

Методичні стратегії: Case-метод, «Ромашка Блума», «Діалог»(робота в групах)

 

Хід уроку

Гоголь створив духовний образ України

О. Гончар

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

-         Вдивіться в обличчя людини, зображеної на портреті. Поміркуйте, що про неї хотів розповісти художник?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Слово вчителя про Україну малу і велику Батьківщину. Для Гоголя – це Василівка на Полтавщині, для головних героїв – це рідний хутір – Січ – вся Україна. Батько, як дорогих гостей, веде своїх синів до світлиці.

-         Зачитайте опис, поміркуйте, чому таке докладне зображення цього приміщення?

ІV. Робота над темою уроку

1.Ромашка «Блума»

Прості запитання:

-         Якою була наша земля у ХV столітті?

-         З яким настроєм відправляються в далекий і небезпечний шлях брати?

-         Яким постав степ перед героями?

-         Як впливає краса степу на героїв?

Уточнююче запитання:

-         За допомогою яких художніх засобів досягається таке зображення?

Інтерпретаційне запитання:

-         Хто завжди нас обіймає і любить?

2. Робота в групах. Що ж таке Січ?

1група – історики – розповідає про Січ.

2група – народознавці – ознайомлює з побутом і звичаями, звертаючись до виставки.

3група – від імені автора – бачення Січі Гоголем.

4група – мистецтвознавці – демонструє репродукцію картини Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», розказують про історію створення полотна.

 

 

3.Робота зі схемою «Діалог культур»

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           4.   Case-метод:

- Чому  не було досить старих козаків на Січі?

- Знайдіть цитату на підтвердження своєї і авторської думки.

          5. Робота з епіграфом

          6. Пригадайте  прислів’я про козаків

( Степ та воля – козацька доля.

 Де козак, там і слава.

 Хліб і вода – то козацька їда.

 Береженого Бог береже, козака шабля стереже.)

V. Підсумок уроку.  

VІ. Домашнє завдання. Прочитати ІV, V, VІ розділи повісті.

 

 

3.7.  Урок літератури в 10 класі

Тема: ЛІРИКА  ХІХ СТОЛІТТЯ  (ЇЇ ВИДИ)

Мета: підсумувати вивчене про поезію середини ХІХ століття, її розмаїття, тематичне багатство, види (скласти таблицю), продовжувати формувати навички аналізу поетичного тексту; розвивати вміння зв'язно висловлюватись, міркувати, використовуючи програмовий матеріал; виховувати поглиблений інтерес до літератури та мистецтва (музики) як спільного культурного процесу, виховувати духовно багату, свідому свого місця в світі особистість.

Тип уроку: підсумковий.

Обладнання: портрети М.Некра сова, А.Фета, Ф.Тютчева, У.Уїтмена,      Ш.Бодлера; вислови поетів та про поетів, музика Бетховена

Хід уроку

                               Класична пластика і контур строгий

І логіки залізна течія –

Оце твоя, поезіє, дорога.

М.Зеров

І.Оголошення теми, мети уроку.

ІІ.   Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель зачитує вірш Ахматової «Поет» що співзвучний темі уроку, у супроводі гри на фортепіано.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

- Що характерне для поезії ХІХ ст. ?
Після відповіді звертається увага на епіграф.

- Які види лірики ви знаєте? (Учні відповідають і починають роботу над
складанням схеми - таблиці, яка в кінці уроку виглядає так:

ЛІРИКА

 

 

громадянська	філософська	пейзажна	інтимна
М.Некрасов	У.Уїтмен Ш.Бодлер	Ф.Тютчев	А.Фет
		група «Парнас»

-         Визначте основні теми лірики М.Некрасова, її види.

-         Якою бачимо жінку в некрасівській поезії?

-         А хто ж поет? Пророк як у Пушкіна? «Жрець краси» як у Фета чи Майкова?

-         Визначте основні теми лірики У. Уїтмена.

( Учні відповідають, заповнюється таблиця)

-    Яка роль музики в житті поета?

(Звучить музика Верді або Россіні, котра надихала поета, під звуки якої учень читає вірш рідною мовою Уїтмена).

А тепер за допомогою уяви перенесімось до Франції. Звернімось до творчості поета, що зіткана із суперечностей.

Це - Ш.Бодлер «Цей король поетів справжній Бог,» - так сказав про нього А.Рембо.

-    Які ж основні теми лірики Бодлера? (Учениця відповідає, звертається увага на роль музики у житті поета, зокрема
творів Вагнера і Бетховена).

Учитель пропонує послухати уривок із «Патетичної сонати» Бетховена та вірш «Голос » , відповісти на запитання:

-         Що об'єднує дані твори?

-         Про цього поета І.Аксаков сказав: «Для Тютчева жити - означає мислити». Які теми притаманні поезії Ф.Тютчева?

(Учень відповідає, відповідно заповнюється таблиця, виразно читаються вірші,  «Предопределение». Учитель у музичному супроводі читає напам'ять вірш «Она сидела на полу»).

-    Представником чистого мистецтва в російській поезії є А.Фет. Які
головні теми лірики поета знаєте?

(Учениця відповідає, читає виразно «Еще весны душистой нега...», особлива увага звертається на музичність лірики Фета, відомі романси на його вірші, запис до таблиці про види лірики).

-    Пригадаймо, де, за уявленнями давніх греків, мешкали музи?

(Учні дають відповідь, згадуючи Аполлона, його супутниць муз, гору Парнас, «Кастильський ключ»).

-    Розкажіть про групу «Парнас», основні теми їх лірики.

(Учні відповідають, читають вірші Т.Готьє «Голуби», «Останнє бажання», Л.де Ліля «Останній спогад»).

Прослуховується повідомлення  про творчість жінок у XIX ст.

IV. Підсумок уроку.

 Музика, поезії, створені людиною - це добрі діла. Це вічність. Роки минають, а твори майстрів хвилюють душі наступних поколінь. Роздуми про смисл життя, про землю і вічне, про людину як частину всесвіту цікаві і сьогоднішнім читачам. Вірші поетів середини XIX ст. є тими паростками, які доводять, що смерті насправді немає.

Ось як писав про вічність буття, людську неповторність кожного з нас В.Симоненко (зачитується вірш «Ти знаєш, шо ти людина»).

V. Домашнє завдання: Написати твір на одну із тем: «Мої враження від поезії XIX ст. », «Що таке вічність?», «Бо ти на землі - людина».

 

3.8. Урок літератури в 10 класі  у формі  гри-вікторини

Тема: КРОК ДО ПЕРЕМОГИ

 

Мета:  перевірити рівень засвоєння знань;  розвивати логічне мислення,  усне

              мовлення  учнів; вміння  швидко орієнтуватися в різних ситуаціях;    

             формувати  дослідницькі  навички;  сприяти  розвитку читацького

             інтересу учнів.

 

Тип уроку:  урок – залік у формі гри  –  вікторини

 

УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ГРИ: клас поділений на малі групи, що складаються із головуючого (скіпера), секретаря, посередника, доповідача. Кожна група набирає певну суму балів за кожним туром. За кількістю набраних балів обирається група – переможець. Оцінювання  згідно набраних балів за кожний тур.

 

Хід уроку

1.     Мотивація навчальної діяльності.

2.     Перевірка рівня засвоєння знань  у формі гри – вікторини.

 

                                           ЗМІСТ   ГРИ: 

    І тур  «Спочатку про авторів»

    ІІ тур  «Поговоримо про творчість письменника»

    ІІІ тур «На порозі творчого задуму»

    ІV тур «Гортаючи сторінки творів»

    V тур  « Поговоримо про теорію»

    VІ тур « Давайте поміркуємо»

 

 

І тур. « Спочатку про авторів.»

1.  Де і коли народився Стендаль, О. де Бальзак, Г.Флобер?

·        Стендаль – Гренобль,  23 січня 1783 року,

·        О. де Бальзак – м.Тур,  20 травня 1799 року,

·        Г. Флобер – м. Руан, 12 грудня 1821 року.)

2. Як звали батька письменника …(Стендаля, Бальзака)?

     Його професія?

·        Стендаль – Шерюбен Бейль, адвокат,

·        Бальзак – Бальса, судовий виконавець.

3.  Яку освіту отримав Стендаль, Бальзак, Флобер?

·        Бальзак – Вандомський коледж, школа права в Парижі,

·        Стендаль – школа в Греноблі, навчання в Політехнічній школі в Парижі.

·        Флобер – юридичний факультет Паризького університету /не закінчив/.

4.  Хто з письменників і яким чином пов'язаний з Україною?

·        Бальзак – через Евеліну Ганську.

5.  Анрі – Марі Бейль, чиє це імя?

·        Стендаль

6.  Хто із названих письменників (Стендаль, Бальзак, Флобер, 

     Мопассан,  Меріме) були великими друзями?

·        Флобер та Мопассан: Флобер був учителем Мопассана;

·        Стендаль і Меріме: спільні літературні смаки і схильності.                                                                                                                                   

7.  Хто в 17 – ти річному віці вступив до армії Наполеона та брав  

    участь у  поході на Москву 1812?

·        Стендаль

 

                                                                                                                                    

 

ІІ тур.  «Поговоримо про творчість письменника».

1.  Як називався перший друкований твір, який приніс славу

     написаний  Стендалем, Бальзаком?

·        Стендаль – «Життєпис Гайдна, Моцарта і Метастазіо»

·        Бальзак – Шуани, або Бретань /1829/

2.  Який роман має підзаголовок «Хроніка 19 століття»?

·        «Червоне і чорне» Стендаля.

3.  Який твір приніс Бальзаку європейську славу?

·        «Шагренева шкіра».

4.  Навколо яких творів виникав особливо гучний скандал?

·        Флобер «Пані Боварі» 31 січня у палаті №6 паризького суду почалося  слухання справи з приводу публікації цього твору, який «зневажав»  мораль і релігію.

·         Мопассан «На березі» (з довільним заголовком «Дівка»/1879/).

5.  Хто автор «Людської комедії»? Як формувався задум? Як виникла  

    назва  циклу?

·        Бальзак. Перші начерки з’явились в 1833 р., робота над останніми   сторінками завершується незадовго до смерті автора /1848р./  Назву  запозичив від невдалої поеми Леона де Шансаля. Назва зв’язувала твір   Бальзака з «Божественною комедією» Данте.                                                                                                                                                                                                                                     

6.  Твори якого письменника спонукали до змін в постанові

     парламенту про  ув’язнення за борги, до спеціальних урядових

     розслідувань у приватних  школах і робітничих домах?

·        Ч.Діккенс.

7. У яких двох письменників перший твір має однакову назву?

·        Бальзак – історична трагедія «Кромвель»/1821/

·        Меріме – драма «Кромвель /1822/»

 

                                                                                                                                     

 

     ІІІ тур. «На порозі творчого задуму»

1.  Як народився задум роману Стендаля «Червоне і чорне»?

·        Прочитав в одній з хронік.

2.  Для якого твору характерна «розповідь в розповіді»?

·        Бальзак – «Гобсек»

3. «Гобсек», що означає це слово?

·        Живоїд

4.  Слова: «Правда сурова правда» - епіграф до твору…

·        Стендаль «Червоне і чорне»

5.  «Плати за свою розкіш, за свій титул, плати за своє щастя, за свої привілеї,   якими користуєшся …» Це рядки з …

·        «Гобсек»                                                                                                                                           

6.  Як закінчується життя Жульєна Сореля?

·        Стратою

7. В якому творі Діккенса розповідається про знедолене дитинство?

·        «Пригоди Олівера Твіста»

 

    ІV тур. «Гортаючи сторінки творів»

                             (вимагається поширена відповідь)

 

1.  У яких творах «Людської комедії» діють персонажі з повісті

     «Гобсек»?

2.  Що уособлюють кольори у назві роману Стендаля «Червоне і 

     чорне »?

3.  Визначте головну думку твору «Гобсек»? Аргументуйте відповідь.

4.  Яку роль у формуванні поглядів Сореля відіграв Наполеон?

5. Як ви вважаєте, чому Ж.Сорель вибрав кохання пані де Реналь?

 

 

6.  Скільки гобсеків у повісті Бальзака?

7.  Чи є підстави для того, щоб «Людську комедію» Бальзака називати «людською трагедією»?

                                                                                                                                             

      V тур.  Поговоримо про теорію.

1.  Що таке психологізм? В творчості яких письменників він досяг найбільшого 

     розвитку?

·        Психологізм - поглиблене зображення психічних, душевних переживань  людини в  мистецтві. Найбільшого розвитку досяг у романі  Стендаля  «Червоне і  чорне» .

2.  Що таке «чисте мистецтво» і якими письменниками уперше проголошено?

·        «Чисте мистецтво» - назва ряду естетичних концепцій, які стверджують   абсолютну незалежність мистецтва від політики та суспільних вимог. Уперше проголошене Гюставом Флобером.

3.  Роман Стендаля «Червоне і чорне» має підзаголовок «Хроніки 19 ст.». Що  

     означає слово «хроніка»?

·        Хроніка -1. Запис подій у часовій послідовності, зроблений 

                          сучасником, літопис.

                                    2. Літературний твір, який містить у собі історію 

                                        суспільних,   політичних, сімейних та ін. подій. 

 

4.  Відзначаючи неабиякий талант Флобера, Гюго писав йому: «У вас як і в

     Бальзака, проникнення, до того Ви ж ще й володієте стилем». Що таке

     стиль?

·        Стиль – стійка єдність образної системи , засобів художньої виразності, яка  характеризує своєрідність творчості письменника.

 

 

                                                                                                                                   

 

5.  Назвати жанри таких творів

·        Стендаль «Червоне і чорне»      (роман)

·        Меріме «Кармен»    (новела),

·        Бальзак «Гобсек»  (повість)                                                                                                                                            

6.  У чому полягають специфічні риси роману 19 ст. ?

·        Широке охоплення життя суспільства, соціальний аналіз.

7.  Що таке ремінісценція?

·        Риси, що наводять на спогади про інший твір мистецтва.

 

       VІ тур.  «Давайте поміркуємо».

1.  Як змінювалась назва повісті «Гобсек» Бальзака? Чому?

·         «Небезпеки безпутства», «Татечко Гобсек», «Гобсек» .

2.  Назвати літературні паралелі образу скупого.

·        Шейлок (У.Шекспір «Венеціанський купець»),

·        Гарпагон (Мольєр «Скупий»),

·        Барон (О.Пушкін «Скупий лицар»),

·        Плюш кін (Гоголь «Мертві душі»),

·        Гобсек (О.Бальзак «Гобсек») 

3.  У чому полягає титанічний письменницький подвиг Бальзака?

4.  Як спочатку називався роман Стендаля «Червоне і чорне»?

·        Ж.Сорель

5.  Чи зміг би прожити своє життя Ж.Сорель по іншому?

6.  Які цінності на вашу думку, є найважливішими у житті людини? (за

     вивченими творами)                                          

7.  Назвіть прізвища перекладачів українською мовою таких творів :

     Стендаль «Червоне і чорне»  (Д.Паламарчук)

     Бальзак «Гобсек»  (В.Підмогильний).

 

3.9. Позакласний захід для учнів 5-6 класів

ЛІТЕРАТУРНІ ПОСИДЕНЬКИ

ВЕДУЧИЙ.Добрий день вам, люди, в нашій світлій хаті. Як гостей найкращих раді зустрічати.

ВЕДУЧА. Всіх ми хочем привітати, всіх запрошуєм на свято.

Буде усмішок багато.

Буде радість, буде казка,

То ж сідайте всі, будь ласка.

ВЕДУЧИЙ. За знання хороші.

 Гості дорогенькі,

Щиро вас вітаєм у нас на посиденьках.

ВЕДУЧА. Покажіть майстерність,

 Розум та кмітливість,

Любов до мистецтва,

 У  розмові — щирість.

ВЕДУЧИЙ. Хлопці та дівчата! Прошу позмагатись.

Гуртом веселіше  грати та навчатись.

ВЕДУЧА. Сьогодні ми зібралися, щоб про­вести змагання між хлопцями та дівчатами. Наші посиденьки не звичайні, а літератур­ні. Славні козаки та дівчата - красуні ! Побачимо, хто з вас любить читати, доб­ре знає парсонажів літературних творів.

ВЕДУЧИЙ. З чого почнемо?

ВЕДУЧА. А хоча б з пісні. Які посиденьки без співів? Ось тільки біда: на сопілці гра­ти не вміємо.

ВЕДУЧИЙ. Не хвилюйся! Раніше сопілка збирала у коло друзів, піднімала настрій закликала до веселощів. А зараз... Вга­дай...

ВЕДУЧА. Може, бандура?

 ВЕДУЧИЙ. І бандура,а найчастіше - гіта­ра, баян.

УЧНІ ВИКОНУЮТЬ ПІСНЮ " ВІД КИ­ЄВА ДО ЛУБЕН."

ВЕДУЧИЙ. Ці дівчата не тільки красуні, а великі розумниці. А решта? Зараз подивимось. А допоможе нам загадка.

ВЕДУЧА. Загадка допомагає з'ясувати, наскільки кмітлива людина. Вона була обов'язковою частиною весільного обряду Володимир Даль записав прислів'я, яке як приклад наводили нареченим: « Обирай такого дружку, щоб загадки розгадував». А в казках царівна завше виходить заміж за того, хто зможе дати відповідь на її загадки.

ВЕДУЧИЙ. А ось послухайте наші - літера­турні !

Хто з відомих персонажів:

1.     28 років провів на безлюдному острові?( Робінзон )

2.     На шхуні «Іспаньйола» вирушив за скарбами пірата Флінта?

(Джім Гокінс та його супутники )

3.   Застрелив скажену шубу,витяг себе за косу з болота, не злякався у шлунку

великої риби, побував на Місяці ?( Мюнхгаузен )

4.Побіг навздогін за Білим Кроликом та опинився у країні чудес ?( Аліса )

5.Скинув владу Трьох Товстунів?( Суок, канатоходець Тибул, зброяр Просперо)

6.Три дні і три ночі літав, зачепившись за бороду карлика - чаклуна?( Руслан )

7.Змагався з директором лялькового театру Карабасом Барабасом? ( Буратіно )

8.Мав такий сильний голос, шо його чу­ли пасажири реактивних літаків на висо­
ті 1000 метрів ?( Джельсоміно )

9.Перевиховують поштаря Пєчкіна ?( Дядя Федір, кіт Матроскін, пес Шарик)

10.Музична танцювальна загадка. ( Шехерезада )

ВЕДУЧА. Молодці! Справжні розумни­ки та розумниці.

ВЕДУЧИЙ. Ой! А хто то шкребеться та нявчить?Діти, ви кота тут не заховали? ( Поважно та повільно виходить Кіт у костюмі та масці - він несе свій "зо­лотий" ланцюг)

КІТ. Чи тут зібралися на посиденьки знавці літератури? Я до вас на хвилинку, бо на мене чекають у дивовижній країні. Може, ви знаєте, звідки я? Ось підказка:

   У лукоморья дуб зеленый;

   Златая цепь на дубе том:

И днем и ночью кот ученый

Все ходит по цепи кругом;

 Идет направо - песнь заводит,

 Налево - сказку говорит...

Так я з казкової країни, яку створив у своєму творі " Руслан і Людмила" Пуш­кін. А до вас я за допомогою. У мене біда: закінчилися всі казки. Ось тільки і є два перших речення. Дівчата та хлопці! До­поможіть скласти нові казки. А за най­кращу я подарую свій золотий ланцюг.

( Діти складають свої казки, продовжуючи такі речення:

 1. Колись у сиву давнину жили два бра­ти, які не любили працювати...

 2.Жили собі ложка з виделкою...

КІТ називає переможця і нагороджує його "золотим ланцюгом" )

ВЕДУЧИЙ. До побачення, котику! Бажаємо тобі скласти ще багато цікавих казок. А зараз...

(Влітає на мітлі Баба Яга, відштовхує ведучого.)

БАБА ЯГА. Зібрались на посиденьках, свій розум та знання показуєте... А най-мудрішу, найгарнішу і взагалі най...най… най... не запросили?! Забули Ягусю, навіть із 3000 днем народження ніхто не привітав. (Утирає сльози). Довелося са -мій про себе вірша написати. Прямо скажу - шедевр!

Залізні зуби, костяна нога.

Всі люди знають   - це красуня Яга.

Ну як, сподобалось? Ні?! Нічого ви не розумієте! Теж мені знавці літератури! Самі, напевно, і двох рядочків не за­римуєте. Давите парі на мою мітлу! Ну що, злякались? Ось завдання для хлоп­чиків, а ось для дівчаток. А я почекаю...  але тільки З хвилини. (БАБА ЯГА роздає картки з римовани­ми словами:

___________ чарівниця

___________ таємниці

___________ простягла

___________ принесла.

___________ малини

___________ пташиних

____________ дзвенять

____________ дня.

Хлопчики та дівчатка по черзі зачитують свої варіанти.

БАБА ЯГА читає свій вірш.)

ВЕДУЧІ. Що, Бабусю Ягусю, не програ­ла? Віддавати свою мітлу не потрібно. БАБА ЯГА. Не перевершили мене!

ВЕДУЧИЙ. Яскрава особистість! Ще й вірші любить складати. Може, не мине й 3000 років, як Баба Яга стане відомим поетом?

ВЕДУЧА. Не забувай, для чого ми тут зібрались. Наші друзі вже довели, що люблять читати. А зараз час для нових випробувань. Давайте всі разом покли­чемо нашого гостя: " Чудо - дерево! Чу­до- де -ре –во!'

(Входить учень, обвішаний "чарівни­ми" речами: голка, дзеркало, ключ, яб -луко, квітка, шапка, скатертина, яйце )

 ЧУДО - ДЕРЕВО Ох і важко мені було добиратись! Усі гілочки болять. Скажіть, яким казковим героям належать ці речі, з яких вони казок?

(Діти, які дають правильну відповідь, забирають "чарівну"' річ).

ВЕДУЧА. Розумні у нас гості. А добрі, які! Усім допомогли і себе показали. Час пригощатися смачними, духмяними пи­ріжками. Тільки де ж вони?

ВЕДУЧИЙ. Хто це з нами так пожарту­вав? Діти, знов потрібна ваша допомога. Чи знаєте ви, хто з літературних героїв не міг би встояти перед ласощами? ВЕДУЧА. Чи це не Карлсон? ( Входить Карлсон з банкою варення та пирогом)

КАРЛСОН. Так, це я - найкращий у світі Карлсон, який живе на даху. Чоловік у розквіті сил, найшвидший поглинач ва­рення, плюшок, печива,пиріжків,цукерок А ви... Теж мені друзі! Хотіли з'їсти смачненьке без мене?!

ВЕДУЧА. Дрогий Карлсоне! Що нам тре­ба зробити, щоб ти нас пробачив? КАРЛСОН.Якщо виконаєте мої завдання, то я, найдобріший у світі Карлсон, поділюся з вами моїм варенням. Упізнайте моїх казкових друзів:

1. "Він усе ріс та ріс, як тільки може рости хлопець, що не знаєні лекцій, ні навчання, робився все дужчим і дужчим і ні над чим у світі не задумувався, крім того,як роздобути їжу. "(Мауглі)

2.    "А я ще думаю, чи не спорудити нам снігову гору від гребеня даху до кучугури внизу. Я хочу навчити коня кататися лижах. От тільки не знаю, скільки йому треба лиж    чотири чи двї^?"(Пеппі  Довгапанчоха)

3.     "Кай поглянув  на неї. Якою вона була гарною' Обличчя розумнішого та гарнішо­го він не міг собі навіть   уявити.  Тепер вона не здавачась йому льодяною... (Снігова Королева)

4. " Він перетворився на велетенського лева. Кіт так злякався, побачивши перед собою лева, що одразу ж  кинувся тікати на дах. " (Злий людожер)

5. "На ньому був яскравий жилет, смугас­ті штани та довгий сюртук. У руці в нього був великий рупор, і він злякано відмахувався ним від Тотошки." (Гудвін)
КАРЛСОН. Доведеться розлучатися з моєю дорогоцінною банкою варення. Урочисто передаю її ( називає переможців).
ВЕДУЧИЙ. КарлсонеІАле ти забув про одну дрібничку. Ми саме зібралися поласу­вати пирогами. Ти не знаєш, де вони?
КАРЛСОН. От, які настирливі! Варення вам мало! Віддам я ваші пироги. Тільки
дізнаюсь, хто став переможцем. Напевно, дівчата? А може, хлопці?

ВЕДУЧИЙ. Давайте підрахуємо, скільки сувенірів залишили казкові гості дівчатам, а скільки  -  хлопцям.

(ВЕДУЧІ підраховують, у кого залиши­лися ланцюг, "чарівні" речі, банка з варен­ням. Оголошують переможців.)

ВЕДУЧА. Дякуємо всім, хто завітав до нас на посиденьки. Бажаємо вам    більше читати, любити літературу, а з часом ста­ти її справжніми знавцями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток  до уроку 3.1. «Хай добрим буде розум ваш, розумним буде серце»

 

Надворі падав сніг. Кай та Герда дивляться в вікно.

КАЙ. Дивись, Гердо, скільки сніжинок!

ГЕРДА. Які вони гарні .

БАБУСЯ. То білі бджілки рояться.(Діти сідають біля бабусі)

КАЙ. А в них є своя Снігова Королева? Бо ж у справжніх бджіл є одна головна бджола.

БАБУСЯ. Звичайно, що є. сніжинки оточують її густим роєм, але вона більша за них усіх і ніколи не лишається на землі, а відлітає на чорну хмару. Часом опівночі Снігова Королева пролітає вулицями міста й заглядає у вікна, - від того вони вкриваються крижаними візерунками, наче квітами.

 

ГЕРДА. А Снігова Королева може зайти сюди?

 

КАЙ. Нехай спробує! Я посаджу її на теплу піч, і вона розтане!

( Бабуся погладила хлопчика по голові.

Кай  дивиться у вікно, намагається роздивитися щось за вікном. Раптом перед ним  з’являється Снігова Королева. Вона киває хлопчикові і манить рукою. Кай лякається і відступає від вікна)

Кай і Герда роздивляються книжку.

 

КАЙ. Ой! Мене кольнуло в серце, і щось потрапило в око!

( Дівчинка взяла його за голову; Кай почав кліпати, але в оці нічого не було)

          Мабуть, уже випало!

 

АВТОР. Але в тому то й річ, що нічого не випало. То були скалочки з химерного тролевого дзеркала. Ви, звичайно ж, пам’ятаєте, що все гарне й прекрасне здавалося в ньому поганим та бридким, а все погане й лихе виглядало прекрасним. Бідний Кай! Скалочка потрапила просто в його серце, і тепер воно мусило перетворитися на крижинку!.. Біль минув, але скалки залишились…

 

КАЙ. Чого ти плачеш? Яка ти тепер негарна!  Мені зовсім не болить!  Фе! Цю троянду поточили хробаки! А ось ця й геть крива! Які жахливі троянди, не кращі за оці ящики!..

( Кай бере бабусині очки й передражнює бабусю)

 

ГЕРДА. Каю , що ти робиш?!

              Подивись, Каю, яка гарна книжка!

КАЙ. Пхе! Вона годиться тільки для немовлят.

 

АВТОР. Незабаром він навчився передражнювати всіх сусідів. А все через скалки тролевого дзеркала, що потрапили йому в око і в серце. Кай дражнив навіть маленьку Герду, яка любила його всією душею. Усі Каєві розваги були тепер дивно-холодні, ба навіть злі.

(Кай розглядає сніжинку під лупою)

           Поглянь крізь скло, Гердо. Подивись, як майстерно зроблено! Це ж цікавіше, аніж справжні квіти! А яка точність! Жодної кривої лінії! Ох, якби вони тільки не танули!

 

          Мені дозволили їздити на великому майдані! (Гукає у саме вухо Герді)

ГЕРДА. Каю!

 

АВТОР. На майдані найхоробріші хлопці прив’язували свої санчата до саней, запряжених кіньми, і проїжджали так досить далеко. Було дуже весело! У розпалі цих веселощів на майдані з’явилися великі білі сани, у яких сидів хтось у білій шапці, закутаний у біле пишне хутро. Сани двічі об’їхали довкола майдану, і Кай швиденько встиг прив’язати до них свої санчата. Великі сани мчали все швидше й швидше, а тоді звернули з майдану в провулок. Людина в білому повернулася до Кая і дружньо, як давньому знайомому, кивнула головою. Кай декілька разів хотів відв’язати санчата, але людина в білій шубі приязно кивала йому, і він їхав далі…  Ось вони вже виїхали за міську браму. Сніг раптом повалив величезними пластівцями, і зробилося так темно, що хлопчик навіть не бачив своєї простягнутої руки. Він силкувався скинути мотузок, яким зачепився за великі сани, але його санчата мовби приросли до них і вихором летіли далі й далі.

 

КАЙ. Агов! Зупиніться! Що ж робити? «Отче наш… Отче наш…». Не пам’ятаю… Ага! 2*2=4, 3*3=9, 4*4=16, 7*7=49

 

СНІГОВА КОРОЛЕВА. Ну й добре ми попоїздили! Але ти геть замерз. Залізай-но в мою шубу!   Ти й досі мерзнеш?

 

КАЙ. А ви не така, як тоді, коли з’явились за вікном. Ви – взірець досконалості. Я також знаю дещо з досконалого: усі чотири дії арифметики – додавання, віднімання, множення, ділення – навіть з дробами. А ще знаю, скільки в кожній країні квадратних миль і скільки мешканців.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток до уроку 3.4. «Неоднозначність образу Гобсека. Образ скупого у світовій літературі»

№1

ГОБСЕК

 

 

«Останнім законом світу

Є гроші», - стверджував він.

Й під впливом такого гніту

Свій вік доживав бісів син.

 

 

 

Багатство псує людину,

Паплюжить і знищує душу,

Яка вже давно не єдина

Й Дияволу вірно служить.

 

 

 

А скупість – ще гірша кара

Від людяності далека.

І у мистецтві, як мара,

Стає вже образ Гобсека.

 

 

 

 

 

 

                                                Савікова  Тетяна,

                                                учениця 10-Б класу

 

 

 

 

 

№ 2

 

Помер папаша Гобсек у кімнаті,

Яка для всіх жалюгідна картина.

Поряд з Гобсеком його комірчина,

Останній свій погляд направив з кроваті

На комин. Там купа золи,

Дервіль без нервозу підходить туди,

Бере губкопласки і в комин сує,

А там, матір Божа, і золото є,

І срібла там вдосталь, і золота купа.

Ось так, громадяни, така вже наука.

 

З комірчини аромат гнилої риби розійшовся.

Де б іще такий же скнара в цілім світі би знайшовся?

Живе він і їсть як останній бідняк,

Хоч золота має, як падишах.

В його комірчині і кава, і чай,

І риба, паштети, і каравай.

Але куштувати не можна  все це,

Бо плісень і гниль поїли вже все.

 

А ось на столі із паперами папка,

Заглянув у неї –  розкрита загадка.

Папаша Гобсек на старості літ,                                                                               

Зовсім уже вижив з ума цей старик,

Як чорний павук, як маленька дитина –

Ось що зробили гроші з людиною.

За кожну копійку, за кожен франк

Він сперечався. Гроші у банк

Він не здавав, а тримав біля себе,

Він їх захищає від мене і тебе,

А їжа тим часом гниє у коморі,

Гобсек вже весь висох, неначе при морі.

 

Кожна річ для нього з угоди

Була приводом для суперечок на довгії роки,

Ось так жалюгідно закінчив життя

Папаша Гобсек і пішов в небуття.

Для чого ж нам Оноре де Бальзак

В фіналі кімнату описав саме так?

 

Щоб краще змогли зрозуміти всі ми,

Що гроші можуть зробити з людьми.

Як блиск від срібла і золота

Робить з людини скнару-павука.

І які б не були пригоди в житті,

Ніколи не втрачайте духовності,

Лиш тільки вона допоможе завжди

І витягне вас з усякої біди.

 

Тому пам’ятати на довгі роки нам слід –

Не все те добро, що гарно блищить.

Ніколи за гроші не купите ви

Кохання чи радість. А купа золи –

 Ось що чекає вас у житті,

Якщо ви тримаєтесь такої мети.

Тому не забудьте й дітей своїх вчіть –

Не все продається й не все можна купить.